Сімейна екскурсія Десенкою в гумових чоботях.
Ми стояли у воді, в гумових чоботях довжиною в ногу. Ловили окуня на живця-верховодку, тут же спійману під ногами в очеретах. Окунь клював відмінно. Шкода, це місце вже знали інші рибалки. Успішно розлякують великих особин... Ловився переважно дрібний окунь, який тут же випускався назад.
Заходити на цю підводну косу ще треба вміти... там ціла "водяна стежка". Інакше, я тричі ризикував черпнути води в чобіт... а то й зовсім упасти.
Рибне місце порожнім не буває....і навпаки. Справжній рибалка в центрі, а той, що зліва, - це "випадковий учень" (лівий дядько, який днем раніше засвідчив успішний улов тата, і виніс із цього очевидний урок).
"Живець має бути десь під правою ногою... я точно його бачив!"
Мені було шкода рибу... щоб її ловити. Я рятував тонучих жуків, яких поміщав на рятувальне стебло водяної трави. У результаті операції було врятовано 3 особини, різних видів. І спостерігав за татом, який майстерно витягував одного окуня за іншим.
